Обрання на четверту за значимістю у Франції політичну посаду голови Національної асамблеї союзниці Макрона Яель Браун-Піве породила очікування, що план президента Франції щодо “перезавантаження” вдався, і він згодом отримає ще й “свого” прем’єр-міністра.
Проте, як повідомляє POLITICO , Республіканська права партія, офіційно зареєстрована як опозиційна група, вже поспішила охолодити ці очікування, пояснивши своє голосування за Браун-Піві тим, що “не збиралася обирати комуніста на посаду голови Національної асамблеї” (депутат-комуніст Андре Шассень залишив всього на 10 голосів). У Німеччині така стратегія називається образно і точно – “брандмауер”.
Таким чином, наскільки можна зрозуміти, голосувати, наприклад, за кандидатуру прем’єр-міністра “від Макрона” ті самі республіканці не будуть. Якщо, звичайно, не знайдуть чергової причини для “виключення з правил”.