Напевно, якщо запитати людину, яка не була в Парижі, про те, який там найзнаменитіший з історичної точки зору розважальний заклад, він назве “Мулен Руж”, що відкрився у 1889 році. До речі, саме там був уперше публічно виконаний на сцені стриптиз, причому чисто імпровізаційний – у 1893 році дівчина під сценічним псевдонімом Мона скинула з себе весь одяг, за що була оштрафована на 100 франків.
Однак якщо ви запитаєте про це любителя живопису, він тут же згадає знамениту (і, можливо, найкращу) картину Едуарда Мане “Бар у “Фолі-Бержер”. Вікіпедія називає “Фолі-Бержер”, що відкрився 2 травня 1869 року, кабаре і варієте. Однак французька Вікіпедія, якій у цьому випадку варто довіряти більше, говорить про “театральний зал”. Він, до речі, вже при відкритті (“Фолі-Бержер”, як і “Мулен Руж” функціонують досі) вміщував 1200 осіб, і преса писала про нього вже через тиждень після відкриття як про “просторний, максимально елегантний, але з неідеальним звуком”.
До речі, у цій нотатці “Фолі-Бержер” називають “театром-кафе”. І, повертаючись до картини Мане, зазначимо, що бар, який він написав, був праворуч від сцени. (Барменша Сюзі позувала, звісно, вже у майстерні художника).
Перший вихід оголеної артистки на сцену відбувся у “Фолі-Бержер” набагато пізніше, ніж у “Мулен Руж” – у 1912 році, зате він був не імпровізацією, а запланованим номером. І, крім того, у танцівниць “Фолі Бержер” було своє “фішка” – пір’я.
Крім того, за складом зірок різного калібру, що виступали на сцені, у “Фолі Бержер” немає рівних – від Айседори Дункан і Мати Харі до Чарлі Чапліна, Едіт Піаф, Марселя Марсо, Френка Сінатри та Джонні Холлідея.
І якщо ми з живопису почали, то нею і закінчимо – прискіпливий знавець скаже нам, що й у “Мулен Руж” був свій художник, причому постійний – Тулуз-Лотрек. Це правда, причому його роботи та картина Мане ще раз підкреслюють різницю між двома цими закладами. І в той же час, якщо не брати до уваги афіш Тулуз-Лотрека, на глядача в обох випадках дивиться самотність у натовпі
Фото: Вікіпедія
