Знаменитий “крах Уолл-стріт” почався ще в “чорний четвер”, за яким пішли “чорні” п’ятниця, понеділок та вівторок.
Якщо розглядати ці події з суто економічної точки зору, все це можна було спрогнозувати, оскільки акції росли в ціні, рядові американці (і не тільки американці, але про це пізніше) скуповували їх, щоб потім продати на тій же біржі дорожче. Більше того – ті, у кого не було для покупки готівки, могли взяти кредит під заставу акцій, що вже є у них.
В результаті виникла класична “бульбашка”, яка мала лопнути – і вона лопнула. Як тільки акції почали падати в ціні, власники стилі їх скидати – так, у “чорний четвер” було продано 12,9 млн. акцій, у наступні дні – ще 30 млн. акцій і т.д.
Проблеми пішли ланцюжком – власники акцій, ціна яких впала, не могли повернути банкам кредити, які брали під ці акції. Банки, залишившись без грошей, оголошували про банкрутство. Підприємства, які втратили можливість кредитуватися в банків, закривалися. Почалося безробіття, а потім – і знаменита Велика депресія.
Головний висновок, який був зроблений з цього – створення Комісії з цінних паперів і бірж, а також розробка страхуючих норм і правил. Одне – зупинка роботи біржі при різкому падінні вартості акцій.
З історичної точки зору це не тільки початок у США “Великої депресії”, якій присвячено стільки знаменитих романів, фільмів і фотографій. У міжнародному плані ця подія насамперед торкнулася Німеччини, яка трималася в ті роки на американських позиках.
Після “краху Уолл-стріт” позики були відкликані, німецькі банки та підприємства закривалися, почалося повальне безробіття – і рядові німці виявилися практично у злиднях. До речі, механізм купівлі акцій у кредит “під акції” добре показаний якраз у німецькому серіалі “Вавілон-Берлін”.
Все це озвалося на політиці. Якщо на травневих виборах 1928 року до рейхстагу НСДАП отримала 2,8% голосів, то 1932-го року – 37,27% та 230 місць у рейхстазі. Для порівняння – у СДПН, що опинилоась в 1932-му році на другому місці, було на майже 100 місць менше. Тобто якби не “крах на Уолл-стріт” вся світова історія могла б обернутися інакше.
Заставне фото: кадр з серіалу “Вавілон-Берлін”
