Починаючи з другої половини минулого століття, будь-яке нове явище поп-культури зазвичай набувало світового масштабу саме після “хрестин” у Штатах. До речі, і самі The Beatles також. Але зараз йдеться про знаменитий мультфільм на їхню музику Yellow Submarine, прем’єра якого відбулася в США 13 листопада 1968 року.
До речі, не тільки “бітли” були при цьому неамериканцями, а й режисер фільму канадцем, який переїхав до Лондона, а художник-аніматор – німцем, який до кінця життя працював у Німеччині.
Спочатку «бітли» не хотіли брати участь у проекті – вони вже мали негативний досвід, коли їхні пісні та їх самих використовували в мультсеріалі The Beatles. До того ж вони збиралися в модну тоді в хіпповських колах Індію вчитися у гуру Махаріші. Справу владнали так – вирішили, що озвучуватимуть намальованих Джона, Пола, Джорджа та Рінго будуть професійні актори (але, зрозуміло, не співати за них), і вони можуть поїхати до своєї Індії.
Сюжет Yellow Submarine не дуже оригінальний для повнометражного мультфільму – у чарівній країні під назвою Pepperland з’явилися якісь сині шкідники, які заморозили все навколо, включаючи оркестр «Клубу самотніх сердець сержанта Пеппера». (Саме так називається «бітлівський» диск Sgt. Pepper’s Lonely Hearts Club Band, який довго вважався найкращим рок-альбомом усіх часів).
Юний Фред вирушає у жовтому підводному човні на пошуки музики, яка прожене шкідників, зустрічається з The Beatles, які погоджуються йому допомогти і т.д. Злегка абсурдна (як, втім, і весь сюжет мультфільму) ідея з жовтим підводним човном належить Рінго Старру, який завжди був найвеселішим з «бітлів» і обґрунтував свою пропозицію так: «У підводний човен можна запхати все, що завгодно».
Говорячи про музику до цього знаменитого мультфільму, зазвичай забувають про іншу його складову – анімаційну. А робота режисера Джорджа Даннінга і художника Хайнца Едельмана виконана в кращих традиціях психоделічного мистецтва 60-х років. Це якийсь поп-сюрреалізм, що відображає сприйняття світу західною молоддю того часу, що не дивно – Едельман був художником-сюрреалістом та заробляв на життя як дизайнер та ілюстратор популярного молодіжного журналу та не мав досвіду роботи у мультиплікації.
У цьому його хіба що професійному недоліку полягала у разі і його гідність, оскільки Ейдельман ставив перед групою, що працювала над мультфільмом, завдання, які раніше в анімації не застосовувалися. Можливо, саме тому майже всі головні творці «Жовтого підводного човна», який став одним із найкращих мультфільмів в історії кіно, надалі до такого успіху і близько не підійшли. Багато хто, крім, звичайно, The Beatles.
Фото: Wikipedia
