Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів, повідомляє Open4Business.
Макроекономічні показники України
Перші дев’ять місяців 2025 року Україна пройшла в режимі «керованої економіки», зберігала адаптивність до воєнних обмежень, але темпи відновлення при цьому залишалися помірними, а інвестиційний імпульс – недостатнім. У базових прогнозних оцінках НБУ влітку 2025 року фігурував орієнтир зростання реального ВВП у 2025 році на рівні 2,1%, що задавало рамку для очікувань бізнесу та фінансового сектору на другу половину року.
«За підсумками січня–вересня 2025 року економіка України демонструє здатність підтримувати базову активність в умовах воєнних обмежень. Відновлення триває, але його темп залишається помірним і значною мірою спирається на споживання та зовнішнє фінансування. Інвестиційна активність, за спостереженнями ринку, переважно зосереджена на відновленні та заміщенні, а не на розширенні потужностей. Ключове завдання на наступні квартали – підвищити частку довгострокових проєктів у енергетиці, логістиці, переробці та технологічних секторах», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Інфляційна динаміка у вересні виглядала стриманіше, ніж у пікові періоди року. За даними Держстату, у вересні 2025 року споживчі ціни зросли на 0,3% м/м, з початку року – на 6,3%, а річна інфляція (вересень 2025 до вересня 2024) становила 11,9%. Базова інфляція при цьому була вищою в місячному вимірі: +1,3% м/м, а в річному – 11,0% р/р.
Монетарна політика залишалася жорсткою та спрямованою на утримання очікувань: 11 вересня 2025 року НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%. Паралельно в інфляційному звіті НБУ закладалася логіка утримання ставки 15,5% до IV кварталу 2025 року як елемента дезінфляційної траєкторії та курсової стійкості.
«Динаміка інфляції у 2025 році визначається не лише монетарними чинниками, а й факторами пропозиції – врожаєм, логістикою, енергетичними обмеженнями та імпортною складовою витрат. У цих умовах збереження облікової ставки на високому рівні виконує функцію утримання інфляційних очікувань і зниження тиску на валютний ринок. Водночас монетарні заходи мають бути доповнені політиками з боку уряду, що стимулюють конкуренцію та пропозицію на внутрішньому ринку. Без цього інфляційні ризики залишатимуться чутливими до цінових і логістичних шоків», – підкреслив Максим Уракін.
Зовнішня торгівля залишалася одним із ключових джерел макроризиків. За даними Держстату, у січні–липні 2025 року експорт товарів становив $23,31 млрд (96,5% до відповідного періоду 2024-го), тоді як імпорт – $45,94 млрд (116,9%). Негативне сальдо склало $22,63 млрд, що відображало структурний розрив між імпортною потребою (енергоносії, обладнання, критичні товари) та експортними можливостями.
Компенсатором воєнних ризиків і торговельного дисбалансу залишалися міжнародні резерви. За інформацією НБУ, станом на 1 жовтня 2025 року міжнародні резерви становили $46,52 млрд, збільшившись у вересні; НБУ також зазначав, що цей обсяг відповідав фінансуванню 5,1 місяця майбутнього імпорту.
Боргове навантаження залишалося високим. За даними, які публічно наводилися з посиланням на Міністерство фінансів, станом на 30 вересня 2025 року державний та гарантований державою борг становив 8 024,1 млрд грн (еквівалент $194,2 млрд); з нього зовнішній – 6 063,2 млрд грн, внутрішній – 1 960,9 млрд грн.
Глобальна економіка
Світова економіка у 2025 році зберігала траєкторію помірного зростання, але з різними швидкостями по регіонах і підвищеною чутливістю до торговельних та фінансових ризиків. За липневим оновленням World Economic Outlook МВФ, глобальне зростання у 2025 році оцінювалося на рівні 3,0%, а у 2026 році – 3,1%, із поясненням через поєднання фінансових умов і торговельних ефектів випередження.
У матеріалах Світового банку наголошувалося, що перспективи залишаються крихкими через посилення торговельних бар’єрів та високу невизначеність; у базовій траєкторії після ослаблення темпів очікувалося, що зростання «підтягнеться» приблизно до 2,5% у 2026–2027 роках.
«Глобальна економіка у 2025 році зростає помірно та нерівномірно за регіонами, а ключовими змінними залишаються фінансові умови та торговельні ризики. США підтримують частину світового попиту, але залежність від вартості грошей і циклу споживання зберігається. Європейська економіка відновлюється повільно, а Китай демонструє зростання за рахунок промисловості та експорту, при нерівномірному внутрішньому попиті. Для України це означає необхідність робити ставку на конкурентні ніші та системну підтримку експорту з вищою доданою вартістю, а не на очікування сприятливої зовнішньої кон’юнктури», – зазначив Максим Уракін.
За третьою оцінкою BEA, у II кварталі 2025 року реальний ВВП США зріс на 3,8% у перерахунку на річний темп, тоді як у I кварталі фіксувалося падіння. Серед ключових факторів зростання BEA називало скорочення імпорту (який віднімається у розрахунку ВВП) та збільшення споживчих витрат, частково компенсовані слабшою динамікою інвестицій та експорту.
За попередньою «flash estimate» Eurostat, у II кварталі 2025 року ВВП зріс на 0,1% кв/кв у єврозоні та на 0,2% кв/кв у ЄС, що вказувало на дуже помірне відновлення економічної активності.
За попередніми оцінками, оприлюдненими Національним бюро статистики Китаю, ВВП у першому півріччі 2025 року зріс на 5,3% р/р, а у II кварталі – на 5,2% р/р, тобто економіка утримувала темп «вище 5%» у річному вимірі.
За офіційним пресрелізом уряду (PIB), реальний ВВП Індії у I кварталі фінансового року 2025–26 (квітень–червень 2025) зріс на 7,8% р/р, підтверджуючи одну з найвищих динамік серед великих економік.
TurkStat повідомляв, що у II кварталі 2025 року ВВП Туреччини зріс на 4,8% р/р, що формально означало прискорення річного зростання, хоча для оцінки стійкості важливими залишалися структура попиту та зовнішньоторговельні умови.
«Основні зовнішні ризики 2025 року пов’язані з торговельними обмеженнями, змінами регуляторних режимів, вартістю енергії та логістичними обмеженнями. У таких умовах країни з високою продуктивністю та диверсифікованою структурою експорту отримують перевагу в конкуренції за капітал і ринки. Україні доцільно розвивати інструменти управління ризиками для експортерів, розширювати географію збуту та підвищувати передбачуваність правил для інвесторів. Це зменшує залежність від короткострокових коливань на зовнішніх ринках і підвищує стійкість платіжного балансу», – підкреслив Максим Уракін.
Висновки
Січень–вересень 2025 року для України – це період відносної макрофінансової керованості: інфляція у вересні сповільнилася до 11,9% р/р, НБУ утримував облікову ставку 15,5%, міжнародні резерви зросли до $46,52 млрд станом на 1 жовтня. Водночас торговельний дисбаланс та високе боргове навантаження продовжують формувати середньострокові ризики, які знімаються не «стабілізацією», а структурними змінами – інвестиціями, продуктивністю, переробкою та експортом з вищою доданою вартістю.
«У середньостроковій перспективі ключовими напрямами є розвиток переробки, локалізація ланцюгів постачання там, де це економічно доцільно, та розширення експорту продукції з вищою доданою вартістю. Паралельно важливо підтримувати передбачуваність монетарних і фіскальних рішень та забезпечувати прозорі умови для приватного капіталу. За відсутності таких кроків макростабільність залишатиметься переважно функцією зовнішнього фінансування. За наявності – може стати основою для довшого інвестиційного циклу й стійкішої структури економіки», – підсумував Максим Уракін.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Джерело: https://expertsclub.eu/osnovni-ekonomichni-indykatory-ukrayiny-ta-svitu-vid-experts-club-2/
