Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перше півріччя 2025 року Україна завершила в умовах помірної, але вразливої стабілізації. Після “плоского” старту року та слабкого І кварталу, який НБУ оцінював як період стриманої активності, у квітні–червні економіка утримувала позитивний імпульс насамперед за рахунок внутрішнього споживання та секторів, що адаптувалися до воєнної логістики. НБУ в квітневому рішенні зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, підкресливши потребу підтримати валютну стабільність і знизити інфляційні очікування; у липневому рішенні регулятор підтвердив цей рівень, що закріпило «якір» для ставок за гривневими інструментами.
Інфляція помітно сповільнилася: у червні річний показник знизився до 14,3% р/р (з 15,9% у травні), що відображає комбінацію жорсткішої монетарної політики, валютної стабільності та корекції цін на окремі продовольчі групи; місячна динаміка становила +0,8%. Це перше за рік відчутне “просідання” річної інфляції нижче 15%.
Зовнішня торгівля залишається основним джерелом дисбалансів. За січень–травень експорт товарів становив близько $16,95 млрд, імпорт — $31,54 млрд, а негативне сальдо поглибилося до $14,6 млрд (+49% р/р). Ключовими драйверами імпорту були енергоносії, машини та хімія; експорт структурно тяжів до продовольчих та сировинних позицій.
На тлі торгового розриву важливим буфером лишалися міжнародні резерви. Станом на 1 липня 2025 р. вони досягли $45,1 млрд (+1,2% за червень) завдяки великим надходженням від партнерів (зокрема ЄС, Канада, Світовий банк), які перевищили FX-інтервенції та виплати за боргом. Це історично високий рівень для України та критичний запас міцності для валютного ринку.
«Поточне зростання підтримується споживанням і офіційним фінансуванням; без запуску інвестиційного циклу воно залишатиметься низьким і нестійким. Міжнародні резерви — це інструмент стабілізації, а не джерело розвитку; ефект з’явиться лише після їх конвертації у проєкти з доданою вартістю. Торговельний дефіцит, в свою чергу, має структурний характер: вирішувати його слід через логістику, енергомодернізацію та локалізацію виробництва, а не лише курсовими рішеннями», – зазначив Макксим Уракін.
Боргове навантаження зросло. На 30 червня 2025 р. сукупний державний та гарантований державою борг оцінювався орієнтовно у $184,8 млрд (еквівалент 7,697 трлн грн), додавши майже $3,9 млрд за місяць. Структурно переважають зовнішні зобов’язання, що підсилює залежність від офіційного фінансування.
Міжнародна підтримка залишалася системоутворюючою. 30 червня МВФ завершив восьмий перегляд програми EFF і затвердив чергове фінансування (сукупні виплати за програмою перевищили $10 млрд), одночасно зафіксувавши виконання Україною визначальних критеріїв і продовження структурних реформ.
«Другий квартал показав, що економіка навчилася працювати у режимі постійних шоків — ми бачимо живучість малого та середнього бізнесу, гнучкість логістики, швидку переорієнтацію експортерів. Але фундамент не змінюється: інвестиційний цикл не запущений, а торговельний дефіцит — структурний, він не зникне без цілеспрямованої промислової політики та стимулів для локалізації виробництва. Облікова ставка на рівні 15,5% — це компроміс між ціною грошей і валютною стабільністю; він працює доти, доки в країну заходить офіційне фінансування. Якщо ми хочемо вийти з “режиму виживання”, нам потрібні довгі гроші під відновлення енергетики, логістичних вузлів і високотехнологічних виробництв. Резерви понад $45 млрд — це не привід розслаблятися, а вікно можливостей, яке треба конвертувати у проєкти з доданою вартістю, інакше курсова стабільність залишиться дорогою і тимчасовою», – підкреслив Максим Уракін:
Глобальна економіка
Світ у першому півріччі 2025 року рухався нерівномірно. США після технічного скорочення у І кварталі (–0,5% SAAR, –0,1% кв/кв) увійшли в другий квартал із відновленням попиту: до кінця червня вже було видно послаблення цінового тиску за індексом PCE (≈2,5% р/р у травні) та стабілізацію витрат домогосподарств; пізніші офіційні оцінки фіксують суттєвий відскок у ІІ кварталі, але станом на 30 червня ключовою картиною був «холодний» попит на тлі високих ставок.
Єврозона показала контраст: після сильного І кварталу (+0,6% кв/кв) динаміка у квітні–червні помірно вгасала; за попередніми оцінками, ІІ квартал додав +0,1% кв/кв. Фактори — слабка зовнішня кон’юнктура, корекція промисловості та обережний споживач, попри пом’якшення інфляції. Велика Британія залишалася позитивним винятком серед G7: +0,7% кв/кв у І кварталі і +0,3% кв/кв у ІІ кварталі, хоча інфляція в червні прискорилася до 3,6% р/р, стримуючи швидкість пом’якшення монетарної політики.
Китай утримував темп близько офіційної мети: ВВП +5,2% р/р у ІІ кварталі (після +5,4% у І кварталі), але інфляційна динаміка залишалась млявою — CPI червня +0,1% р/р, що відображає слабке внутрішнє споживання та тиск із боку нерухомості. Експорт і промислове виробництво тягнули зростання, та питання стійкості попиту всередині країни залишалося відкритим.
Туреччина у І кварталі зросла на 2,0% р/р; інфляція у червні знизилася до ≈35% р/р, демонструючи ефект затяжної дезінфляції попри високі ставки і прохолодний діловий цикл.
Індія залишалася найдинамічнішою великою економікою: у IV кварталі фінансового року 2024/25 реальний ВВП зріс на 7,4% р/р, а за підсумками року — 6,5%; інфляція в червні впритул наблизилася до ≈2% р/р (за публікаціями MoSPI), створивши простір для обережного пом’якшення політики надалі.
Бразилія у І кварталі додала +1,4% кв/кв (2,9% р/р) на тлі сильного сільського господарства; IPCA у червні становив 5,35% р/р (+0,24% м/м), утримуючись вище цілі центробанку й змушуючи монетарну владу діяти обережно.
«Світове зростання у першому півріччі 2025 року — це мозаїка різних швидкостей. США балансують між жорсткими ставками і прагненням не “перегальмувати” попит, Європа поволі виходить із застою, Китай тримає планку за рахунок експорту, але внутрішній попит ще не відновився. Для України це означає просту річ: не варто чекати, що зовнішній попит сам нас витягне. Потрібні точкові індустріальні програми, підтримка експорту з високою доданою вартістю та прозора політика імпортозаміщення там, де це економічно виправдано. Тоді навіть у глобальній турбулентності ми зможемо перетворити рекордні резерви та міжнародну підтримку на довгий інвестиційний цикл і нову структуру економіки», – підсумував Максим Уракін.
Економіка України на кінець червня 2025 року зберігає керовану рівновагу: інфляція сповільнюється, резерви — на історичних рівнях, а грошово-кредитна політика — передбачувана. Водночас глибокий торговий дефіцит, високе боргове навантаження і слабкий інвестиційний потік залишаються ключовими ризиками, які потребують відповідей уже зараз — від податкової та митної політики до стимулів локалізації виробництва й відновлення критичної інфраструктури.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
