Блогер Сергій Іванов у своєму Телеграм каналі детально розібрав інтерв’ю так званого «військового експерта» Арті Гріна, в якому той заявив, що керівник ОП Кирило Буданов є «російським шпигуном» та «агентом ГРУ з імовірністю 70%».
За словами Іванова, він переглянув двогодинну розмову Гріна з Миколою Фельдманом і описує її як «дві години в паралельній реальності», де жодне з ключових тверджень не підкріплене фактами, а вся аргументація зводиться до суб’єктивних «ощущений».
Він звертає увагу, що всі ці тези Арті Гріна дивовижним чином «цілком збігаються з претензіями до Буданова з боку Московії», а самі висновки робляться з посиланням на анонімних «знайомих», «побратимів» і «спецпризначенців».
Автор нагадує, що Арті Грін — це Євген Арнольдович Бєкрєнєв, колишній кримчанин, ексміліціонер і комерсант, який мешкав за кордоном і після 2014 року «вирішив перекваліфікуватися у військові авторитети». Іванов також звертає увагу на публікації, де зазначається, що СБУ раніше фіксувала участь Арті Гріна в інформаційних операціях російських спецслужб, а журналіст The Guardian дійшов подібних висновків щодо діяльності Гріна.
«ГУР не досягнув жодних успіхів на війні, Буданова ненавидять офіцери, але при цьому поклоняються йому, тому що ГУР – це не розвідка, а секта. Буданов – ядерний терорист-шантажист з огляду на спроби відбити ЗАЕС, але при цьому московити – не терористи. РДК – російські нацисти, які тероризують росію. Зміїний не потрібно було відбивати, він неважливий. Громадянам рф Арті-Женя не радить воювати за Україну. Буданова намагалися підірвати, але не вдалося, звідси висновок: Буданов – агент ГРУ з вірогідністю 70%», – описує двогодинне інтерв’ю Сергій Іванов.
У підсумку Іванов наголошує, що ключовою «доказовою базою» Арті Гріна є фраза «по моим ощущениям», яка неодноразово повторюється протягом інтерв’ю. Саме на цьому, за його словами, і побудована вся логіка звинувачень.
Фінальну оцінку блогер формулює максимально різко, підкреслюючи її суб’єктивний характер:
«По моїм ощущениям, Арті-Женя – просто черговий ватний *банат, який взяв московитську “котлету”, аби трохи скрасити свою кіпріотську рутину».
